Леся Українка

«Лісова пісня»

(останній монолог Мавки)
O, ne žuryśa za tilo! О, не журися за тіло!
Jasnym vohnem zasvityloś vono, Ясним вогнем засвітилось воно,
čystym, paĺučym, jak dobre vyno, чистим, палючим, як добре вино,
viĺnymy iskramy vhoru zletilo. вільними іскрами вгору злетіло.
Lehkyj, puxkyj popileć Легкий, пухкий попілець
ĺaže, vernuvšyśa, v ridnu zemlyću, ляже, вернувшися, в рідну землицю,
vkupi z vodoju tam zrostyt́ verbyću, – вкупі з водою там зростить вербицю, –
stane počatkom todi mij kineć. стане початком тоді мій кінець.
Budut́ pryxodyty ĺudy, Будуть приходити люди,
vbohi j bahati, veseli j sumni, вбогі й багаті, веселі й сумні,
radošči j tuhu nestymut́ meni, радощі й тугу нестимуть мені,
jim promovĺaty duša moja bude. їм промовляти душа моя буде.
Ja obizvuśa do nyx Я обізвуся до них
šelestom tyxym verbovoji hilky, шелестом тихим вербової гілки,
holosom nižnym tonkoji sopilky, голосом ніжним тонкої сопілки,
smutnymy rosamy z vitiv mojix. смутними росами з вітів моїх.
Ja jim todi prospivaju Я їм тоді проспіваю
vse, ščo kolyś ty dĺa mene spivav, все, що колись ти для мене співав,
šče jak naprovesni tut vyhravav, ще як напровесні тут вигравав,
mriji zbyrajučy v haju… мрії збираючи в гаю…
Hraj že, koxanyj, blahaju! Грай же, коханий, благаю!

Тарас Шевченко

VIII

(з циклу «В казематі»)
Sadok vyšnevyj kolo xaty, Садок вишневий коло хати,
Xrušči nad vyšńamy hudut́, Хрущі над вишнями гудуть,
Pluhatari z pluhamy jdut́, Плугатарі з плугами йдуть,
Spivajut́ idučy divčata, Співають ідучи дівчата,
A materi večeŕat́ ždut́. А матері вечерять ждуть.
Semja večeŕa kolo xaty, Сем'я вечеря коло хати,
Večirńa zirońka vstaje. Вечірня зіронька встає.
Dočka večeŕat́ podaje, Дочка вечерять подає,
A maty xoče naučaty, А мати хоче научати,
Tak solovejko ne daje. Так соловейко не дає.
Poklala maty kolo xaty Поклала мати коло хати
Maleńkyx ditočok svojix; Маленьких діточок своїх;
Sama zasnula kolo jix. Сама заснула коло їх.
Zatyxlo vse, tiĺko divčata Затихло все, тілько дівчата
Ta solovejko ne zatyx. Та соловейко не затих.